Встають світанки сонні над садами,
Вечірні роси падають в траву…
І пропливають древніми літами
Березолуки в сні і наяву.
Над ними прошуміло лихоліття,
Ревли гармати і пожежі лють.
Та на порозі нового століття
Розкішним садом знову вони цвітуть.
Ідуть школярики у світлу школу,
Дзвенить весілля радістю піснею.
І над селом у сонячному колі
Горить новий щасливий день.
вчитель української мови та літератури
ЗЗСО "Ліцей села Березолуки", Кужелюк Г. В., 2002 р.